Синодальне управління у справах освіти

https://kp-osvita.org.ua

 

Вступ до аспірантури Надрукувати
ДО УВАГИ ВИПУСКНИКІВ ДУХОВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Київська Православна Богословська Академія
проводить набір до аспірантури

До аспірантури Київської Православної Богословської Академії приймаються особи, які закінчили магістратуру при Київській і Львівській Богословських Академіях та теологічному відділенні КПБА філософського-теологічного факультету Чернівецького національного університету і успішно захистили диплом магістра богослів’я.

Абітурієнти до аспірантури Київської Православної Богословської Академії повинні пройти співбесіду і скласти кандмінімум з Догматичного богослів’я та Історії Давньої Церкви. Програми з даних іспитів можна отримати на офіційному сайті Київської Православної Богословської Академії – http://www.kda.org.ua, Синодального управління у справах освіти – https://kp-osvita.org.ua або в канцелярії Академії.

Окрім вступних іспитів, кожен вступник подає реферативну працю на одну із тем, близьких до майбутньої наукової спеціальності, яка має засвідчити здатність і вміння майбутнього аспіранта працювати над відповідними джерелами та літературою, його схильність до цілеспрямованого наукового пізнання. Обсяг реферативної праці, як правило, не повинен перевищувати 12 сторінок. Її структура має передбачати вступ, основну частину, висновки, список джерел та літератури.

Абітурієнти також повинні подати такі документи:

- Прохання на ім’я ректора;

- Анкета (за зразком);

- Дві фотокартки 4 х 6 см;

- Автобіографія;

- Свідоцтво про народження;

- Документ про освіту;

- Довідка про сімейний стан;

- Медична довідка;

- Рекомендація єпархіального архієрея або ректора духовно навчального закладу ;

- Свідоцтво про хрещення;

- Свідоцтво про вінчання (для одружених);

- Військовий квиток або приписне свідоцтво;

- Паспорт;

- 2 конверти з маркою.

Всі документи приймаються в оригіналах.

Термін навчання в аспірантурі триває 3 роки за спеціальною навчальною програмою. Аспірантура при КПБА має стаціонарну та заочну форми навчання. На заочній формі мають право навчатися тільки священнослужителі, що звершують богослужіння на парафіях Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Після закінчення аспірантури та успішного захисту дисертаційного дослідження пошукачеві буде присвоєно вчену ступінь кандидата богословських наук

Документи приймаються до 15 серпня

Тел. для довідок (044) 278-80-44, факс (044) 278-86-20

Екзаменаційна програма

для вступників до аспірантури Київської Православної Богословсько ї Академії

з навчальної дисципліни «Догматичне богослів’я»

  1. Вчення про Бога – Творця світу.
  2. Одкровення про Бога-Творця у Святому Писанні Старого Завіту.
  3. Одкровення про Бога-Творця у Святому Писанні Нового Завіту.
  4. Догмат про Бога-Творця у творах святих отців.
  5. Поняття про тварне буття. Бог – Творець і Божественні ідеї.
  6. Причина та мета творіння світу. Творіння: час і вічність; космічний порядок.
  7. Історичне значення розповідей Мойсея про творіння світу.
  8. Ангелологія. Дійсність буття духовного світу за вченням Одкровення.
  9. Мета творіння ангелів. Природа ангелів. Небесна ієрархія.
  10. Моральний стан ангелів їх служіння.
  11. Падіння злих духів. Природа злих духів.
  12. Християнська антропологія. Вчення про Бога Творця людини.
  13. Святоотецьке вчення про людину в донікейський період.
  14. Святоотецьке вчення про людину в період великих догматичних суперечок.
  15. Вчення про людину отців подвижників пустелі.
  16. Святоотецьке вчення про людину: антропологія православних містиків. Corpus Areopagiticum .
  17. Святоотецьке вчення про людину: антропологія богословського синтезу.
  18. Природа людини. Образ і подоба Божа у людині. Призначення людини.
  19. Дух, душа, тіло і їх взаємодія в людині. Аналіз думок про походження душі. Стан людини до гріхопадіння.
  20. Проблема існування зла. Первородний гріх. Наслідки гріхопадіння людини.
  21. Вчення про Бога-Промислителя світу. Дійсність Промислу Божого.
  22. Предмети Божественного Промислу і його дії.
  23. Природний і надприродний Промисел. Промислительні дії Божі по відношенню до ангелів і злих духів.
  24. Вчення про Бога-Промислителя людини до і після її гріхопадіння. Ангели як знаряддя Божественного Промислу.
  25. Значення Старого Завіту.
  26. Православна сотеріологія. Пняття про спасіння.
  27. Сотеріологія і триєдинство Божества. Домобудівництво Сина Божого.
  28. Воплочення Сина Божого. Поняття про кенозис.
  29. Христологічний догмат: «Два» і «Одне» у Христі.
  30. Вчення про дві волі і дві енергії у Христі.
  31. Викуплення. Воскресіння Христове.
  32. Христологічний аспект екклезіології та сотеріології.
  33. Два аспекти Церкви. Домобудівництво Святого Духа. Нетварні енергії.
  34. Поняття про обоження. Святоотецьке вчення про обоження. Умови обоження.
  35. Вчення про Бога Освятителя. Поняття про благодать. Єдність Святої Тройці у явленні благодаті.
  36. Необхідність благодаті для спасіння людини. Види благодаті та її дії.
  37. Благодать, яка готує і просвітлює. Благодать, що виправдовує.
  38. Благодать і напередвизначення. Сутність освячення людини. Віра як суб’єктивний початок освячення людини.
  39. Віра. Святотецьке вчення про віру та її значення в освяченні людини.
  40. Неможливість освячення людини у Старому Завіті.
  41. Заснування Церкви. Екклезіологія.
  42. Христологічний аспект Церкви. Церква як Тіло Христове.
  43. Пневматологічний аспект Церкви. Дари Святого Духа. Церква як посередниця освячення.
  44. Суттєві властивості Церкви. Єдність і єдинство Церкви.
  45. Святість, Соборність та Апостольство Церкви.
  46. Освячуюча сила Церкви. Богослужіння в Православ’ї. Божественна Літургія.
  47. Поняття про таїнства. Богоустановленість таїнств. Кількість таїнств, їх дійсність і дієвість.
  48. Обряди в Церкві. Таїнство Хрещення.
  49. Таїнство Миропомазання.
  50. Таїнство Євхаристії. Етимологія терміну і сутність таїнства.
  51. Євхаристія як центральне таїнство Церкви. Реальність присутності Ісуса Христа у Святих Дарах.
  52. Таїнство Покаяння.
  53. Таїнство Єлеосвячення.
  54. Таїнство Священства. Ієрархія і паства.
  55. Богоустановленість церковної ієрархії. Потрійна влада ієрархії.
  56. Три ступені церковної ієрархії: їх значення і співвідношення між собою.
  57. Собор як вищий орган церковної влади. Миряни в житті Церкви.
  58. Таїнство Шлюбу.
  59. Прохання святих за віруючих, які живуть на землі. Вшанування святих.
  60. Молитовне призивання святих у Церкві. Вшанування мощей святих угодників Божих.
  61. Молитва Церкви за померлих.
  62. Ікона та іконошанування в Православ’ї. Вшанування Хреста Господнього.
  63. Православ’я і апокаліптика. Православна есхатологія.
  64. Поняття про парусію. Загальне воскресіння.

Екзаменаційна програма

для вступників до аспірантури Київської Православної Богословсько ї Академії

з навчальної дисципліни «Історія древньої Церкви»

  1. Церква як предмет історичного дослідження. Розкриття понять «історія» та «Історія древньої Церкви». Праця історика. Типи істориків.
  2. Джерела церковної історії та їх класифікація. Допоміжні науки для вивчення церковної історії.
  3. Спеціальні джерела церковної історії: єпископ Євсевій Кесарійський як богослов та церковний історик.
  4. Продовжувачі Євсевія Кесарійського: Філосторгій, пресвітер Ісихій, Сократ Схоластик, Єрмій Созомен, Феодорит Кирський.
  5. Церковні історики після Феодорита Кирського. Візантійські громадянські історики та хроністи.
  6. Латинська церковна історіографія.
  7. Протестантська історіографія XVI - XX століть. Історично-богословські школи.
  8. Історіографія Римо-католицької Церкви.
  9. Церковна історія в Російській імперії ( XVIII - XIX ). Російські та українські церковні історики XX століття.
  10. Церковний устрій І століття. Парикії. Харизматичне служіння. Церковна ієрархія.
  11. Християнство та іудейство. Християнство та язичницький світ.
  12. Гоніння на християн. Періодизація гонінь. Характеристика першого періоду гонінь.
  13. Другий період гонінь на християн: імператор Траян та епоха Антонінів.
  14. Другий період гонінь на християн: від імператора Септимія Севера до Филипа.
  15. Третій період гонінь на християн: від імператора Декія до Авреліана.
  16. Імператор Діоклетіан і його співправителі. Агонія язичництва.
  17. Імператор Костянтин Великий. Міланський едикт і остаточна перемога християнства.
  18. Літературна полеміка язицтва і християнства. Християнські апологети ІІ століття: Кодрат, Арістид, Іустин Філософ.
  19. Християнські апологети ІІ століття: Татіан, Афінагор, Тертуліан, Феофіл єп. Антіохійський, Єрмій, Мінуцій Фелікс.
  20. Церковний устрій ІІ - ІІІ століття. Церковна ієрархія.
  21. Розвиток християнського богослужіння. Молитовні будинки і перші християнські храми (І-ІІІ).
  22. Єресі в християнстві перших трьох століть. Єресі, що виникли на ґрунті юдейства.
  23. Гностицизм: характеристика явища. Єресь Валентина. Історія пліроми та кеноми. Гностик Маркіон.
  24. Християнська писемність перших трьох століть: твори свв. Климента Римського, Ігнатія Богоносця, Полікарпа Смирнського, «Дідахі», «Послання» Варнави, «Пастир» Єрма, твори Папія Ієрапольського.
  25. Християнська писемність перших трьох століть: твори свв. Іринея Ліонського та Іполита Римського, Юлія Африкана.
  26. Богословські школи: історія виникнення. Літературна діяльність Климента Олександрійського та Орігена.
  27. Загальна характеристика другого періоду церковної історії (313-1054). Церква і держава: становлення відносин при імператорі Костянтині Великому.
  28. Становище Церкви при Юліані Відступнику. Становище Церкви при імператорах-християнах: від Іовіана до Феодосія Великого.
  29. Становище Церкви при імператорах-християнах: від Феодосія до Юстиніана.
  30. Ієрархія та церковне управління другого періоду церковної історії. Патріархати.
  31. Духовна освіта та богословська наука у IV - V століттях. Вплив чернецтва на життя Церкви та держави.
  32. Собори в житті Церкви. Класифікація соборів.
  33. Становище Церкви в епоху Вселенських соборів. Виникнення тринітарних та христологічних суперечок. Тринітарні єресі перших трьох століть.
  34. Погляди богословських шкіл та окремих їхніх представників на тринітарні питання. Виникнення аріанства.
  35. Основні положення аріанства. Історія розвитку єресі до І Вселенського собору (320-325).
  36. І Вселенський собор в Нікеї 325 року. Догматичні та канонічні постанови собору. Формування та утвердження Нікейського Символу віри.
  37. Перший період боротьби з аріанством (325-375).
  38. Другий період боротьби з аріанством (375-381). Олександрійський собор 362 року.
  39. ІІ Вселенський собор 381 року. Догматичні та канонічні постанови собору. Нікео-Константинопольський Символ віри.
  40. Боротьба з аріанством після ІІ Вселенського собору. Виникнення христологічних єресей. Єресь Аполлінарія Лаодикійського.
  41. Передумови виникнення єресі Несторія. Основні положення несторіанства.
  42. Христологічне вчення святого Кирила Олександрійського. Дванадцять анафематизмів.
  43. Діяльність святого Іоана Антіохійського. Передісторія та проведення ІІІ Вселенського собору в Єфесі.
  44. Церковно канонічні постанови ІІІ-го Вселенського собору. Встановлення церковного миру 433 року.
  45. Виникнення монофізитсва. Монофізитство у дохалкидонський період. Діоскор Олександрійський.
  46. IV Вселенський собор. „Томос” папи Льва Великого.
  47. Догматичні постанови IV Вселенського собору. Орос Халкидонського собору. Канонічні постанови собору.
  48. Монофізитство після Халкидонського собору. Спроби імператорів приєднати монофізитів до Церкви.
  49. Імператор Юстиніан і його політика щодо монофізитства.
  50. Суперечки щодо «трьох глав» та особи Орігена.
  51. V Вселенський собор і його постанови.
  52. Наслідки діянь V Вселенського собору. Нові спроби приєднання до Церкви монофізитів. Монофізитська ієрархія.
  53. Історія виникнення монофелітства. Роль патріарха Сергія та імператора Іраклія у розповсюдженні монофелітської єресі.
  54. Суперечка про дійства у Христі. Діяльність преподобного Максима Сповідника.
  55. VI Вселенський собор. Догматичні постанови собору.
  56. Виникнення іконоборства. Іконоборство в період до VII Вселенського собору. Іконоборчий собор 754 року.
  57. Діяльність захисників іконошанування – преподобних Іоана Дамаскіна та Феодора Студита, патріарха Германа.
  58. VII Вселенський собор. Догмат іконошанування.
  59. Іконоборство після VII Вселенського собору. Собор 842 року. Торжество Православ’я.
  60. Іконоборство в західній частині імперії.
  61. Дохалкидонські Церкви.
  62. Історія поступового піднесення Римської кафедри.
  63. Суперечка між Східною і Західною Церквами в XI столітті.
  64. Розділення Церков 1054 року. Спроби унії.
 
Закрити вікно