Церква й інтернет

internet1Сьогодні, коли в наше життя масово входить інформатизація і комп'ютер (а деколи і не один) є майже в кожній оселі, домашній чи робочий доступ до інтернету став звичайним явищем життя та спілкування людини. Люди різних соціальних категорій та вікових груп, а особливо суспільно активна молодь, проводять в інтернеті багато часу. Тому Церква, яка повинна займати активну позицію в поширенні Слова Божого серед людей, не повинна стояти осторонь і має використовувати для проповіді цей зручний та багатофункціональний засіб. Для цього нам потрібно зрозуміти що таке інтернет, чим він притягує людей і як можна за його допомогою проповідувати.

Що таке інтернет? Різного роду енциклопедії (наприклад, популярна інтернет-енциклопедія Вікіпедія) дають таке визначення: «Інтернет — Міжмережжя, всесвітня система об'єднаних комп'ютерних мереж, побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. Інтернет утворює глобальний інформаційний простір, слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних.» Звичайно, цей термін відображає лише технічну сторону явища, але зовсім не показує соціальної складової інтернету. Але якщо ми згадаємо, що за кожним комп'ютером знаходиться людина, яка потребує духовного окормлення, виховання та керування до спасіння, то зрозуміємо, що не можна відкидати цих людей і позбавляти їх духовної опіки. Інтернет зручний для проповіді тим, що доступ до інформації, розміщеної в ньому, людина може отримати в будь-який час і з будь-якої точки світу; крім того працювати в інтернеті можуть також і люди з обмеженими фізичними властивостями чи такі, умови праці яких не дають можливості регулярно відвідувати богослужіння та чути Слово Боже. Звісно, інтернет не може замінити живе спілкування чи, тим більше, участь в богослужіннях і прийняття Святих Таїнств, але як допоміжний засіб для проповіді його можна і треба використовувати. Тобто, коротко кажучи, інтернет є засобом для обміну інформацією та спілкування в глобальному масштабі, який, в тому числі, може слугувати і потребам Церкви.

Особливості спілкування в інтернеті. Для священнослужителя, який вирішить розпочати проповідь в інтернет-просторі, варто пам'ятати деякі принципи спілкування в глобальній мережі. Одним з них є анонімність, тобто право людини не розкривати свої особисті дані, наприклад справжнє ім'я, при інтернет-спілкуванні, якщо це окремо не обговорено правилами даного ресурсу або товариства. Тобто розпочавши спілкування в веб-просторі ви можете стикнутись з тим, що люди не бажатимуть називати свої імена, а будуть ховатись під прізвиськами або ніками. Священику ж для авторитетності своїх тверджень доведеться або називатись справжнім іменем (особливо на офіційних церковних інтернет-ресурсах), або бути готовому, що його слова ставитимуться під сумнів і потрібно буде кожне твердження пояснювати і доводити.

Інше явище, з яким доведеться стикнутись майже кожній людині, яка розпочинає спілкування в інтернеті, є тролінг, тобто свідоме провокування на конфлікт. Професійні інтернет-тролі підніматимуть провокаційні теми не тому, що вони є противниками віри чи Церкви (швидше всього вони до неї байдужі), а для того, щоб вивести противника з психологічної рівноваги, викликати конфлікт, спровокувати перехід на особистості тощо. Якщо в спілкуванні з вами хтось починає проявляти таку діяльність, то краще просто проігнорувати цю людину, тому що довести їй будь-що практично неможливо - вона в кожній фразі знайде можливість розпочати новий конфлікт.

Крім того, як і в реальному житті в інтернеті є достатньо противників Православної Церкви - сектантів, атеїстів та інших людей, які будуть намагатись довести свою правоту. Чи намагатись їм довести істинність Православної віри а чи просто проігнорувати - це вже вирішувати самому священику.

Також церковний інтернет-ресурс, як і будь-який інший може стикнутись з явищем інтернет-хакінгу, тобто спроб отримати несанкціонований доступ до сайту з метою пошкодити, або навіть знищити інформацію, яка є на ньому. З цим можна боротись, найкраще, звернувшись до фахівців з інтернет-безпеки.

Крім того при спілкуванні на будь-якому ресурсі, призначеному для обміну загальнодоступними повідомленнями (наприклад форумі чи чаті) варто пам'ятати, що крім загальних соціальних правил спілкування існують ще правила кожного ресурсу. Особливо це варто пам'ятати при спілкуванні на публічних форумах, наприклад міських чи форумах певних соціальних груп. На більшості з них заборонено ображати чужі погляди, в тому числі і релігійні. Тому варто підбирати кожне слово і контролювати себе, щоб вам не заборонили доступ до цього ресурсу. Хоча, звичайно, аргументованість своєї позиції і ставлення з повагою до чужих поглядів при відстоюванні своїх послужить лише зміцненню авторитету священика, а перехід на особистості і образи зовсім навпаки - дискредитує в очах співрозмовників як самого священика, так і Церкву, яку він представляє.

Які засоби для проповіді дає інтернет?

Після опису технічної сторони та особливостей інтернет-спілкування варто зупинитись на видах інтернет-ресурсів і способах ведення на них проповіді та інших видів церковної діяльності. Я не торкаюсь такого способу проповіді як інтерв'ю різним інтернет-виданням, тому що вони абсолютно нічим не відрізняються від інтерв'ю звичайним газетам чи журналам. Специфічними для інтернету способами передачі повідомлень є:

Вебсайт. Найпростіший і найбільш поширений вид церковних інтернет-ресурсів. Сайт - це сукупність веб-сторінок, доступних у мережі Інтернет, які об'єднані як за змістом, так і навігаційно. На сьогоднішній день кожна більш-менш дієва організація має свій сайт, який інформує про їхню діяльність або продукцію користувачів інтернету. Немало є і церковних сайтів. Крім офіційного сайту Патріархії та сайтів окремих єпархій чи синодальних відділів чи управлінь, існують сайти благочинь і навіть окремих парафій (особливо багато парафіяльних сайтів є у нашої діаспори). Сайт - статичний інтернет-ресурс, який, як правило, являє собою візитку парафії і може розповідати про історію храму, святині, висвітлювати розклад богослужінь, містити фото-, аудіо- та відеоматеріали, які стосуються життя громади. Для більш діяльної парафії можна зробити сайт новин, де будуть відображатись важливі події з життя церкви, проповіді та виступи священика, статті та наукові дослідження тощо. Але при цьому важливо, щоб новини поповнювались вчасно і були оригінальними місцевими новинами, а не скопійованими з інших церковних сайтів - до такого ресурсу всі швидко втратять інтерес. Для того, щоб сайт перестав бути засобом односторонньої передачі інформації, можна додати можливість спілкування з читачами, наприклад додати розділ «Запитання священику» чи форум, де люди зможуть задавати питання, а священик буде на них відповідати та спілкуватись з людьми.

В чому переваги сайту? Його не так важко зробити, використавши готовий двигун, він не потребує частого оновлення (сайт-візитка), дає найбільш повну інформацію про парафію, дозволяє спілкуватись з людьми.

Недоліки: немає.

Особливості: для початкового встановлення та налаштування варто запросити фахівця, для підтримання варто мати елементарні знання роботи з комп'ютером, потрібно регулярно слідкувати за наповненням сайту та регулярно відповідати на питання (якщо такий розділ є на сайті).

Форум - це вид веб-ресурсу, призначений для спілкування в текстовому режимі. На відміну від сайту він майже не містить статичної інформації, а служить для обміну повідомленнями. Це більш живий і активний, ніж сайт, інтернет-ресурс. Форуми можуть бути частиною іншого сайту, як допоміжна його частина, або самостійними проектами, створеними виключно для спілкування. Священик може або створити форум на парафіяльному сайті (як правило при цьому відвідуваність форуму буде невелика) або спілкуватись на популярних форумах з багатьма відвідувачами (наприклад форум міста, інтернет-провайдера чи певного клубу за інтересами). Церковний форум -досить популярне місце для інтернет-спілкування серед молоді Московського Патріархату чи протестантів. На жаль, з незрозумілої причини, створювані в нашій Церкві форуми великої популярності не набували.

Переваги форуму: пряме спілкування між мирянами і священиком, більш швидкий обмін ПОВІДОЛЛЛЄННЯМИ, можливість давати поширені відповіді на питання.

Недоліки: форуми - основне місце проживання інтернет-тролів, тому можливі часті провокації конфлікту. Нагадую, як правило на форумах люди не вказують справжніх імен, тому не знаєш з ким спілкуєшся.

Чат (текстовий, аудіо і відео) — засіб для швидкого обміну повідомленнями між користувачами інтернету у режимі реального часу. Напевно, найменш популярний засіб інтернет-зв'язку для поширення Слова Божого. Це зумовлено тим, що спілкування в чаті швидке, немає багато часу на обдумування та аргументування відповіді і, у випадку з текстовим чатом, повідомлення мають невеликий об'єм. Крім того чат являється нішовим засобом спілкування, в ньому як правило спілкуються молодь та підлітки, які хочуть просто поговорити з випадковими незнайомими співробітниками (також є чати для знайомств, які ще менше підходять для нашої цілі).

Розвитком і продовженням чатів є інтернет-пейдзкери ICQ, MSN Messenger, Jabber, MailRu Agent тощо. В них спілкування відбувається лише з тими людьми, яким ви це дозволите. Зв'язок за допомогою інтернет-пейджерів є у багатьох користувачів інтернету і ним користуються в тому числі багато організацій - від технічної підтримки інтернет-провайдерів до довідкових служб різних магазинів. Тут час чи умови спілкування ніхто не обмежує, крім самих співрозмовників. Досить зручно, у випадку якщо священик певний час проводить в інтернеті, розмістити на сайті ідентифікатор (ім'я або номер) свого інтернет-пейджера, на який люди зможуть надсилати вам питання, на які ви зможете відповідати. За допомогою деяких програм (MSN Messenger, Skype) та мікрофону або вебкамери можна зробити це спілкування голосовим або навіть відео.

Мережевий журнал або Блог — це веб-сайт, головний зміст якого — текстові записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Тобто блог - це певний сайт у вигляді щоденника, де з певною регулярністю автор додає свої повідомлення (текстові, зображення, чи аудіо/відео матеріали), а читачі цього блога знайомляться з ними і, якщо дозволить автор, залишають свої коментарі чи запитання. Блогінг - досить популярний засіб спілкування в інтернеті, свої блоги мають зовсім різні люди - від простих користувачів до співаків, політиків і навіть архієреїв. Блог дозволяє без будь-яких матеріальних затрат донести свої слова до людей і вивчити їхню реакцію. Існує цілий ряд спеціалізованих сайтів, які дозволяють безкоштовно розміщувати свої блоги, головне донести його адресу до потенційних читачів. Це можна зробити, розмістивши посилання на блог в спеціалізованих інтернет-каталогах, в підписах в своїх повідомленнях на форумі, на сайті і т.п.

Особливості спілкування на блозі ті самі, що і на форумі - можливий інтернет-троллінг і варто утримуватись від образ співрозмовників.

Соціальні мережі - явище порівняно нове, популярності набули в останньому десятилітті. Це веб-сайт або інша служба у Веб які дозволяють користувачам створювати публічну або напівпублічну анкету, складати список користувачів, з якими вони мають зв'язок, та переглядати власний список зв'яків та списки інших користувачів. Зараз серед молоді відбувається бум соціальних мереж і часто знайомство починається з фрази «Як тебе знайти на «однокласниках»?» Багато підлітків (саме на них орієнтовані соціальні мережі, людей старшого віку там зустрінеш рідше) відкидають всі інші способи спілкування, чи в інтернеті чи в реальному житті, коли є можливість обмінятись інформацією в соціальній мережі. Це спричинено тим, що на сайтах цих мереж люди стараються викласти про себе як можна більше правдивої інформації, і, здається, що тут про людину можна взнати все. Але є і зворотна сторона медалі - цю інформацію з легкістю можна використати щоб завдати людині шкоду: через оприлюднення електронної чи фізичної адреси, номера телефону, певних фотографій, відеоматеріалів або повідомлень, які користувач розмістив на своїй сторінці мережі. Напевно з усіх сайтів персональна інформація, яку так щедро розміщують користувачі на соціальних мережах, найменше захищена і власники сайту можуть її використовувати на власний розсуд.

Особисто я не рекомендую використовувати для проповіді чи навіть спілкування соціальні мережі. Але якщо священик вирішить працювати на них та проповідувати слово

Боже тут, то варто бути особливо обережним у висвітленні своєї особистої інформації, тому що все, що ви розмістите там, по можливості буде використане щоб завдати вам шкоду.

Отже, ми бачимо, що інтернет дає багато засобів для проповіді та поширення слова Божого. Кількість користувачів інтернету з кожним роком зростає і тому все більше людей зможуть прочитати чи прослухати ваші повідомлення чи звернення, розміщені в ньому. В інтернеті, як і в будь-якому суспільстві існують певні правила, дотримуватись яких потрібно в будь-якій ситуації. Порівняно з іншими засобами інформації, інтернет дає більше можливостей для праці, більшу свободу дій та швидше поширення відомостей та повідомлень. Варто пам'ятати і про негативні моменти, які можуть завадити праці в інтернеті. Але, з Божою допомогою, цей засіб інформації, як і інші, буде розвиватись в напрямку християнізації та оправославлення і завдяки проповідям та повідомленням, прочитаним в інтернеті, далекі від віри люди прийдуть і в храми, воцерковляться, стануть активними членами Церкви Христової. Для людей з обмеженими можливостями, які не можуть регулярно відвідувати богослужіння, завдяки інтернету можна влаштувати можливість перегляду, в режимі реального часу або в записах, богослужінь або проповідей, що дасть їм відчути турботу Церкви.

Єпископ Тернопільський і Бучацький НЕСТОР

Ви тут: Головна Місіологія Церква й інтернет